Міжнародні зв‘язки кафедри біотехнології продуктів бродіння і виноробства з навчальними закладами  та організаціями інших країн характеризуються трьома основними напрямками: підготовка фахівців для зарубіжних країн, міжвузівське співробітництво із зарубіжними ВНЗ–партнерами і виконання та впровадження результатів сумісних наукових досліджень на  закордонних підприємствах.

Кафедра біотехнології продуктів бродіння і виноробства постійно проводить підготовку спеціалістів для таких країн, як Молдова, Білорусь, Грузія, Азербайджан, Туркменістан шляхом навчання громадян цих країн за денною та заочною формою навчання.

Щорічно викладачі кафедри перебувають у науково-творчих і ділових зарубіжних відрядженнях.

Протягом зазначеного періоду доц. Бойко П.М. і проф. Шиян П.Л. разом з керівними працівниками концерну Укрспирт приймали участь у зустрічах, переговорах, взаємних візитах на підприємства спиртової промисловості за участю фахівців та керівників компаній різних країн світу. Тематика – впровадження інноваційних технологій виробництва спирту етилового різного цільового призначення, утилізації відходів спиртового виробництва, а також державне регулювання обігу спирту етилового.

Загалом співпраця здійснювалася з компаніями та державними структурами країн Європи (Австрія, Бельгія, Великобританія, Італія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Туреччина, Угорщина, Швейцарія, Швеція), США, Канади, Бразилії та Японії.

Співпраця  щодо розроблення та впровадження у виробництво з реалізацією готової продукції інноваційних технологій виробництва спирту етилового різного цільового призначення (ректифікованого, для технічних потреб та біоетанолу): виробництво спиртових бражок з підвищеним вмістом спирту з використанням нових ферментних препаратів, зміна режимів брагоректифікації залежно від необхідних якісних показників готової продукції, когенерація енергії тощо відбувалася зокрема з компаніями «Neuber» (Відень, Австрія), «Tegaferm Holding GmbH» (Відень, Австрія), «Donau Chemie» (Відень, Австрія), «Eurol» (Рід Іннкрейс, Австрія), «Frio Clean» (Трайскірхен, Австрія) «Alcogroup» (Ьрюсель, Бельгія), «Shell Chemicals Europa B.V.» (Нідерланди), «Petrochem Carless» (Антверпен, Бельгія) «Sasol Germany GmbH» (Марл, Німеччина), «ChemCycle Bitterfeld GmbH» (Грапін, Німеччина), «Eridania» (Гланд, Швейцарія), «Noble Resources SA» (Лозанна, Швейцарія), «Vertical» (Женева, Швейцарія), «Siemens Financical Services GmbH» (Ерланген, Німеччина), «Elastik» (Богдановіце, Словаччина,), «Gyor distillery» (Дьор, Угорщина), «Silcompa» (Корреджіо, Італія), «Naftimex» (Краків, Польща),  «Kolmar» (Лондон, Великобританія), «Task» (Варшава, Польща),  «Uni-Chem» (Варшава, Польща),  «Solveco» (Варшава, Польща),  «Solvadis» (Вроцлав, Польща) та іншими.

    Питання утилізації відходів спиртового виробництва, зокрема виробництва біогазу з зернової  після спиртової барди та повної очистки стічних вод опрацьовувалися з компаніями «Biosystem» (Стокгольм, Швеція), «Marubeni» (Токіо, Японія) «JGC Corporation» (Йокогама, Японія) та «Kubota» (Токіо, Японія).

В  рамках участі у щорічних міжнародних конференціях з виробництва та використання біоетанолу в США та Канаді, які проводяться під егідою асоціації губернаторів штатів, що підтримують використання біоетанолу як моторного палива, відвідано низку біоетанольних заводів з метою ознайомлення з сучасними технологіями комплексної переробки сировини та утилізації відходів при виробництві біоетанолу.

Також важливим питанням було вивчення принципів державного регулювання виробництва та використання біоетанолу в США, Канаді та Бразилії. Під час конференцій відбувалися зустрічі з фахівцями компаній з виробництва як власне біоетанолу, так і необхідного технологічного та енергетичного обладнання, з представниками університетів та офіційними особами з урядів штатів.

Крім США, відвідано ряд спиртових заводів в  Європі, Бразилії та Японії.

На запрошення Постійного Представництва України при ЄС за участю голови Представництва у Брюсселі проведено консультації щодо можливості спільного виробництва та поставок до ЄС продукції спиртових заводів України.

Асоціацією відкриття французьких вин країнами Центральної й Східної Європи «VIN» разом із Союзом виноробів Криму була організована професійна поїздка у Францію для ознайомлення виноробів України з винами французьких регіонів і їхнім виробництвом, а також з виноробним утворенням, в якій прийняли участь доценти кафедри.

Результати науково-дослідної роботи щорічно експонуються на виставках різного рівня і доповідаються на Міжнародних та республіканських науково-технічних конференціях.

Наукові дослідження на кафедрі до 2010 р. проводились за загальним напрямом «Розроблення теоретичних основ ресурсозбережних та безвідходних технологій харчового та технічного спирту, солоду, пива, вина, безалкогольних напоїв, концентратів та екстрактів лікувально-профілактичної дії». У 2011-2016 роках дослідження проводяться за напрямом «Розроблення інноваційних ресурсо- та енергозберігаючих технологій продуктів бродіння та біопалив з рослинної сировини».

Наукові школи кафедри біотехнології продуктів бродіння та виноробства беруть початок у 30-х роках ХХ сторіччя, коли кафедру очолив А.А. Фукс. У 1934 р. він захистив докторську дисертацію та отримав вчене звання професора. Завідував кафедрою з 1933 по 1941 р. і одночасно керував секцією спирту Всеукраїнського НДІ ферментативної і плодоовочевої промисловості. Наукові роботи присвятив вивченню впливу ензимів на збереження картоплі, антибіотичній дії мікроорганізмів.

Розробив методи отримання спирту із нових видів сировини (топінамбура, цикорію та ін.), описав теорію одержання біогазу з відходів спиртових заводів.

Автор першої російськомовної монографії (1902), присвяченої питанням техніко-хімічного контролю і організації винокуренної промисловості та інших друкованих праць.

З 50-х років ХХ сторіччя засновником наукової школи з розроблення теоретичних біо- та фізико-хімічних основ і прикладних високоефективних технологій виробництва солоду і пива є доктор технічних наук, професор Мальцев П. М. Ним із співробітниками написані основні підручники з цих технологій, а під його керівництвом захищено понад 20 кандидатських дисертацій.

В технології солоду виконані дослідження з розробки методів технологічної оцінки та районування пивоварних сортів ячменю (В. К. Томашевич), удосконалення солодорощення кукурудзи (Т. М. Лавришева), раціональне використання ростків солоду для меланоїдинового концентрату (П. В. Колотуша), інтенсифікації цитолітичних процесів під час солодорощення ячменю (Н. О. Ємельянова, Л. М. Рябченюк), оптимізації технології спеціальних барвних солодів (Є. І. Велика і Т. Л. Баленко).

З технології пива виконано дослідження процесів бродіння та доброджування в одному апараті, а також дозрівання пива з участю автолізатів пивних дріжджів (М. В. Зазірна, А. Є. Мелетьєв), що є суттєвим внеском у широке впровадження сучасної індустріальної технології суміщеного зброджування в циліндро-конічних бродильних апаратах (ЦКБА) великої потужності.

Підвищенню якості пива сприяють роботи по обробленню сусла холодом з метою збільшення стійкості пива (Т. К. Лебедюк), а також глибокі дослідження  Т. І. Семенової процесів перетворень некрохмальних поліцукридів під час приготування сусла, а потім проведені під її керівництвом дослідження перетворень поліфенольних ( Т.О. Міхненко), пектинових (Г.Г. Дроздова), крохмальних (О. М. Проценко) речовин, а також водопідготовки для виробництва пива (М. М. Голобородько).

Значний внесок у практику підготовки хмелю до використання в пивоварінні зробили у своїх кандидатських дисертаціях і подальшій роботі учень П.М.Мальцева співробітник Інституту сільського господарства Полісся (ІСГП)   м. Житомир І. Г. Рейтман та удосконалення практичної технології оброблення хмелю у процесах приготування сусла і пива співробітник Харківського інституту пива і напоїв З. М. Аксьонова.

Значний вклад у розвиток наукових шкіл кафедри зробив доктор технічних наук, професор Циганков П.С. – відомий вчений в галузі процесів і апаратів, видатний фахівець в галузі ректифікації спирту.

За розробку оригінальної схеми ректифікації спирту йому присуджена премія ЦК профспілок працівників харчової промисловості і Мінхарчопрому СРСР, за розробку раціонального використання виробничих відходів спиртової промисловості – присуджена І республіканська премія. Наукова робота по розгонці головної фракції спирту демонструвалась на виставці    МінВУЗу УРСР "Вузи і виробнича програма".

У 1998 р. Циганков П.С. став Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (в співавторстві) за цикл робіт з наукового обґрунтування, розроблення та впровадження енергоресурсозберігаючої технології та апаратури для ректифікації спирту.

Під керівництвом П.С.Циганкова організовано випуск на Україні брагоректифікаційного обладнання для спиртової промисловості.

Автор 170 наукових праць, у тому числі 40 авторських свідоцтв на винаходи. Він автор декількох оригінальних монографій та навчальних посібників, співавтор 2-х підручників.

Професор Циганков П.С. підготував 15 кандидатів наук і одного доктора технічних наук.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора В. А. Домарецького удосконалено технологію ячмінного солоду шляхом суміщення процесів замочування, солодорощення, сушіння і термооброблення в одному апараті великої потужності (А. Т. Соколовський, О. М. Кашурін). Вперше в Радянському Союзі розроблено і впроваджено на пивзаводі «Оболонь» солодосушарку безперервної дії карусельного типу (О. М. Вилегжанін, С. О. Удодов). Новітнє обладнання забезпечує високу якість солоду та економію енергії.

Доктор технічних наук, професор Шиян П.Л. зробив значний внесок в розвиток спиртової промисловості та розробку вітчизняних енерго- та ресурсозберігаючих брагоректифікаційних установок.

Проф. Шиян П.Л. очолює наукову школу «Теоретичне обґрунтування та розробка інноваційних енерго- та ресурсозберігаючих технологій та обладнання для виробництва харчового, технічного та паливного біоетанолу з поновлювальної рослинної сировини».       

Під його керівництвом розроблені і пройшли випробовування на заводах спиртової галузі інноваційні енерго- та ресурсозберігаючі технології з комплексної переробки сировини  за замкненим циклом використання теплової енергії: біоетанолу та біоетанолу-сирцю,  що дозволить збільшити завантаженість спиртових заводів і покращити їх конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; рекуперативного використання вторинних теплових потоків на стадії водно-теплової обробки сировини та брагоректифікації (зменшення собівартості спирту на 0,8…1,0 грн/дал); брагоректифікації із ступеневим перепадом тиску в колонах БРУ та вакуумних БРУ (зменшення собівартості спирту на 1,6…1,8 грн/дал); утилізацію спиртовмісних відходів брагоректифікації на розгінній колоні, що на 4...5 дал збільшує вихід ректифікованого спирту з одиниці сировини (за рахунок зменшення спиртовмісних побічних продуктів); утилізація екологічно небезпечної післяспиртової зернової барди та виробництво на її основі вологого концентрату  зернової барди, сухої барди з використанням до  50 % фільтрату барди на приготування зернових замісів; технологія переробки в біоетанол  цукрового буряку та напівпродуктів цукрового виробництва.

Розроблені технологічні рішення та обладнання відпрацьовані у виробництві на окремих підприємствах.       

Під науковим керівництвом професора Шияна П.Л. розроблено прогресивне енерго- і ресурсозберігаюче обладнання для спиртових заводів потужністю 100…800, 1000…16000 декалітрів спирту на добу, комплекси переробки сировини у харчовий (96,2…96,5% об.), технічний (92…96,0% об.) і паливний (99,8% об.) біоетанол.   

Проводяться роботи по розробці та налагодженню  виробництва вітчизняного обладнання для спиртової галузі, в тому числі по утилізації післяспиртової зернової барди. Виробництво такого обладнання за робочою конструкторською документацією НУХТ налагоджено на спеціалізованих підприємствах – ВАТ «Ніжинський механічний завод» та Винницький ТОВ «Вінпромсервіс». За розробку енергозберігаючих обладнання та інноваційних технологій для спиртової галузі БРУ Шиян П.Л в складі науковців НУХТ був нагороджена Державною премією України в галузі науки і техніки.

Наукова група під керівництвом професора Шияна П.Л. (к.т.н. Мудрак Т.О., к.т.н. Кириленко Р.Г., к.т.н. Бойко П.М., доц. Куц А.М., наукові співробітники Сизько В.Б., Єрмакова Г.В.) проводить дослідження по розробці енерго- та ресурсозберігаючої технології спиртових бражок нового покоління. Така технологія передбачає низькотемпературну теплову обробку зернової сировини з одночасним розрідженням крохмалю термостабільною α-амілазою до низькомолекулярних декстринів та оцукрення останніх у зброджувані цукри безпосередньо на послідуючих стадіях технологічного процесу. Дана технологія пройшла випробування на Коростишівському, Червонослобідському, Іваньківському, Бершадському, Немирівському, Марилівському, Борщівському і багатьох інших спиртових заводах. Економія енергетичних ресурсів за рахунок впровадження низькотемпературної термоферментативної обробки сировини складає в середньому 40…45 %,  на 2,5…3,0 % збільшується вихід спирту з одиниці сировини.

Проведені дослідження по інтенсифікації технологічних процесів розрідження замісів та отримання сусла спиртового виробництва при переробці різних видів сировини з використанням високоефективних концентрованих ферментних препаратів різного походження, розроблена відповідна нормативно - технічна документація.                                     

Під керівництвом Шияна П.Л. розроблено та впроваджено у виробництво технологію технічного та денатурованого спирту з вуглеводвмісної сировини,  спирту ректифікованого денатурованого для парфумерно-косметичної продукції, а також технології виробництва технічних рідин в потоці ректифікації, спирту-сирцю, біоетанолу та біоетанолу-сирцю

Розроблені енерго- та ресурсозберігаючі технології виробництва біоетанолу, які дозволяють на 30...40 % зменшити питомі енерговитрати. Розроблені інноваційні енергозберігаючі технології та відповідне обладнання для дегідратації спирту молекулярною адсорбцією та випаровуванням через мембрану (первапорація), а також технологія виробництва високооктанової кисневмісної добавки-сирцю та біоетанолу-сирцю.

За результатами науково-дослідних робіт отримано більше 100 патентів України на винаходи, значна кількість з яких впроваджена у виробництво.   Зазначені технології забезпечені відповідною нормативно-технічною документацією, затвердженою у встановленому порядку, що створює умови їх подальшого широкомасштабного впровадження.

Розроблена технологія комплексної переробки післяспиртової зернової барди з виробництвом біогазу та високобілкових кормів для худоби. Біологічна очистка післяспиртової барди дозволяє додатково отримати від 1800 до 3000 м3 біогазу на 1000 декалітрів спирту, що еквівалентно 40 % потребам природного газу спиртового заводу, зменшити забруднення стічних вод на 70…90%, отримати високоякісне органічне добриво та створити автономне виробництво біоетанолу з замкнутим циклом енерго- та водоспоживання. У 1996 році П.Шияну було присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник України». Впровадження цих інноваційних технологій дозволяє заощадити до 15 тис. тон вуглеводовмісної сировини на рік, зменшити витрату енергоносіїв в середньому на 60 тис. тон умовного палива, зменшити залежність України від експортерів енергоносіїв та підвищити конкурентоспроможність вітчизняної спиртової галузі.

Доктор технічних наук, професор Маринченко В.О. відомий вчений в галузі харчової промисловості, зокрема, технології спирту, дріжджів, лікеро-горілчаних напоїв, вина, ферментних препаратів, солоду, пива і безалкогольних напоїв, глюкозо-фруктозних сиропів. Значна кількість винаходів і патентів впроваджена на підприємствах України, Росії, Білорусії, Казахстану, Азербайджану.

В.О. Маринченко є членом-кореспондентом АТН України з 1992 р. Заслужений винахідник СРСР (1987 р.). Під його керівництвом захистили дисертації 15 кандидатів і 4 доктори наук. Співавтор 3 підручників, 4 учбових посібників для студентів вищих навчальних закладів, 3 монографій, має більше 300 наукових праць, 80 винаходів і патентів.                                                                                                     

Основні наукові напрями діяльності В.О. Маринченка, по яким розроблені і впроваджені технології та захищені кандидатські або докторські дисертації.

Розробка технології фруктози із меляси на основі гідролізу цукрози інвертазою дріжджів. Одержано позитивний висновок НДІ гігієни харчування України на технологічну схему, як найбільш екологічно чисту і дозвіл на використання в харчовій промисловості фруктози і високофруктозного сиропу одержаних по цій схемі. Розроблена відповідна нормативно-технічна документація (к.т.н.Т.В. Гутниченко).

Розроблена технологія целлюлолітичних ферментних препаратів і їх використання в спиртові промисловості. Технологія випробувана в промислових умовах Вузлівського спиртового заводу та рекомендована Постановою Кабінету Міністрів України для широкого впровадження  (к.т.н. С.В.Носик).

Розроблена технологія цитрусових концентратів і товарних сиропів на їх основі, яка дозволяє без відходів переробляти ядро апельсинів і лимонів. Технологічна лінія приготування  цитрусових концентратів продуктивністю 2500 т на рік впроваджена на Одеському пивзаводі ”Чорномор” (к.т.н. В.В. Самопал).

Розроблені  способи збільшення ферментативної активності солоду і ферментних препаратів, використання яких на більше як 30 заводах України, Росії, Казахстану, Білорусії дозволило скоротити тривалість технологічного процесу на 50 % і зменшити витрати солоду в 1,3-1,5 рази. Розроблена нормативно-технічна документація (к.т.н. В.М.Ісаєнко, к.т.н. Р.О. Бліщ).

Розроблені дезентеграторні технології одержання і використання високодисперсних помелів зерна в спиртовій промисловості. Апарати і технологія захищені патентами. Організовано серійне виробництво дезинтаграторів та інших апаратів на Вузлівському спиртовому заводі. Технологія механодеструкції зерна впроваджена на багатьох заводах України і Росії (д.т.н. Л.В. Кисла, к.т.н. Р.І. Чіпчар).

Розроблені матеріало- і енергозберігаючі схеми брагоректифікаційних установок, які дозволяють на 30…70 % зменшити питомі витрати теплової енергії і покращити якість готової продукції. Установки захищені патентами і широко впроваджені на спиртових заводах України, Росії, Казахстану.                                                                                                            

Значна наукова робота проведена по селекції і впровадженню термотолерантних високопродуктивних рас дріжджів і молочнокислих бактерій, які захищені патентами на винаходи (к.т.н. Т.О.Мудрак).

Розроблена технологія  високодисперсних порошків з рослинної сировини для приготування алкогольних і безалкогольних напоїв ( д.т.н. Л.В.Кисла,  к.т.н З.М. Романова).

Розроблені способи стерилізації поживних середовищ для мікроорганізмів з використанням фізичних факторів і антисептиків, які захищені патентами (д.т.н. В.Л. Прибильський, к.т.н. М.В.Бондар).

Перспективними є розробки способів вирощування дріжджів у спиртовому виробництві з використанням електрохімічної обробки сусла.  Спосіб випробуваний в промислових умовах на Вузлівському спиртовому заводі ( к.т.н. А.М. Фіщенко).

Використання фізико-хімічних способів обробки замісів спиртового виробництва, мелясного сусла для вирощування хлібопекарських дріжджів і для зброджування в спирт дозволить не використовувати мінеральних кислот, прискорити технологічні процеси, створити асептичні умови та покращити якість основного продукту. Способи запатентовані, для їх впровадження не потрібні великі капітальні вкладення (к.т.н. П.М.Бойко, магістр І.М. Кулешова).

Під керівництвом доктора технічних наук, проф. А. Є.Мелетьєва досліджено теоретичні основи та розроблені практичні технологічні удосконалення процесів ферментативного гідролізу екстрактивних речовин солоду і несоложених зернопродуктів (Н.А. Кошніна-Жестерєва), у тому числі протеолізу білків солоду і ячменю за участі ферментних препаратів (О.М. Василенко), а також кукурудзи і рису при сумісному їх використанні (Нгуєн Тхі Хоай Чам). На основі експериментів суттєво поглиблені знання біо- та фізико-хімічних основ виробництва темного і барвних солодів, їх екстрактів і запропоновані нові технології темного пива (Є. С. Ляшенко), що розширює асортимент і сприяє загальному підвищенню якості продукції пивзаводів зі суттєвим економічним ефектом.

Наукову школу з удосконалення технології вермутів з використанням пряно-ароматичної сировини Закарпатського регіону та розробку інноваційних технологій рожевих столових виноматеріалів та вин очолює доцент, к.т.н. Білько М. В. Над розвитком цього напрямку працюють доценти, кандидати технічних наук Гречко Н.Я., Куц А.М., Бабич І.М., ас. Тенетка А.І., аспіранти та магістранти.

Основні досягнення – розробка прогресивних технологій вермутів на основі сировини Закарпатського регіону, які характеризуються підвищеною біологічною цінністю. Результати розробок оприлюднені на міжнародних конференціях виноробів та енологів. Розроблена технологічна документація, отримані патенти на способи виробництва та технологію вермутів «Букет Закарпаття» та «Подих Карпат». Технологія апробована у промислових умовах.

Розроблені інноваційні технології  рожевих столових виноматеріалів захищені патентами, результати досліджень представлені у багатьох фахових та галузевих виданнях та апробовані у промислових умовах.

Крім того, доцентом, к.т.н. Бабич І.М. разом з НІВіВ «Магарач» проводилися дослідження з удосконалення технології обробки виноматеріалів на основі розробки методів оцінки препаратів рідких желатинів.

    З 2005 року науковцями кафедри видано 6 монографій та 16 підручників  і 8 посібників.

Щорічно співробітники кафедри отримують патенти України на винаходи та корисні моделі, друкують біля 50 наукових праць, значна частина з яких у фахових та міжнародних виданням, в т.ч. «Наукові праці НУХТ», «Харчова промисловість», «Харчова і переробна промисловість», «Виноградарство і виноробство. Міжвідомчий тематичний збірник, НААН України, ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства" ім. В.Є. Таїрова (м. Одеса)», «Наукові вісті Національного технічного університету України «Київський технічний університет», «Наукові праці Одеської академії харчових технологій», «Вісник Національного авіаційного університету», «Проблемы старения и долголетия», «Вісник НТУ «Харьківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск «Хімія, хімічна технологія та екологія» «Хранение и переработка зерна», «Напитки. Технологии и инновации», «Сад, виноград і вино України», «ВиноГрад» та ін.

Результати науково-дослідної роботи щорічно експонуються на виставках різного рівня і доповідаються на Міжнародних та республіканських науково-технічних конференціях,

Кафедрою за період її існування через докторантуру, аспірантуру і шляхом прикріплення здобувачів наукового ступеня підготовлено 13 докторів наук і понад 80 кандидатів наук. За період з 2003…2016 роки на кафедрі захищено одну докторську (проф. Прибильський В.Л.) та 13 кандидатський дисертацій.

В університеті працює спеціалізована вчена рада № 26.058.04 із захисту докторських та кандидатських десерт за спеціальністю 05.18.05 «Технологія цукристих речовин та продуктів бродіння», головою якої є проф. Шиян П.Л., вченим секретарем доц. Карпутіною М.В., членами  проф. Маринченко В.О. і проф. Мелетьєв А.Є., проф. Прибильський В.Л.

Нині на кафедрі навчається три аспіранти денної форми навчання.На кафедрі працює науковий семінар, який працює відповідно до плану роботу, що розглядається і затверджується на засіданні кафедри на кожен навчальний рік.   

Щорічно співробітниками кафедри дається 10-15 відгуків на докторські і кандидатські дисертації.

Щорічно 10…15 студентів кафедри беруть участь у першому етапі Всеукраїнської студентської олімпіади за напрямом «Харчові технології та інженерія».  Кожен рік кращі науково-дослідні роботи приймають участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з питань технології продовольчих продуктів.

За участю студентів публікується біля 10 статей на рік.

На кафедрі працюють 4 студентських науково-дослідних гуртки з наступної тематики:

1. Дослідження динаміки аромату та кольору рожевих столових вин в процесі їх виготовлення та зберігання – науковий керівник доц. Білько М.В.

2. Дослідження процесів пивоваріння з використанням сусла високої густини з продовженням термінів зберігання готового пива – наукові керівники проф. Кошова В.М. і доц. Романова З.М.

3. Дослідження та удосконалення технології зброджування сусла із вуглеводвмісної сировини і утилізації після спиртової барди при виробництві біоетанолу – науковий керівник доц. Мудрак Т.О.

4. Інноваційні технології безалкогольних напоївнаукові керівники проф. Прибильський В.Л. і доц. Бондар М.В.

 

 

Історія кафедри

Сучасній кафедрі «Біотехнології продуктів бродіння і виноробства» передувала кафедра «Технології спирту», яку було засновано у 1930 році при Київському інституті народного господарства. Ініціаторами заснування кафедри були видатні спеціалісти спиртової промисловості: А.А.Фукс, І.П. Вавілов, А.Л. Малченко і І.Г. Грицюк. Пізніше, в результаті реформи вищої освіти, в республіці було створено Всесоюзний інститут спиртової промисловості, профілюючою кафедрою в якому була кафедра «Технології спирту». У 1933 році цей інститут було об’єднано з Київським технологічним інститутом цукру. Згодом до нього приєдналися деякі інші наукові і навчальні заклади, в тому числі Київський спиртобродильний інститут і Київський ферментативний інститут. Об’єднаний інститут було названо Київським хіміко-технологічним інститутом харчової промисловості, а кафедру –  «Технології бродильних виробництв». До 30 червня 2011 року кафедра мала назву – біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв, а з 01 липня 2011 року назву кафедри змінено і нині вона називається – біотехнології продуктів бродіння і виноробства.

Завідувачем кафедри з перших днів її існування і до початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. був професор А.А. Фукс. У 1892 р. закінчив хімічний факультет Харківського технологічного інституту. Науковий керівник науково-дослідного сектора спиртового виробництва з 1930 року. Завідувач кафедри бродильних виробництв КТІХП у 1933-1941 рр.

У 1934 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Влияние энзимов на сохранность картофеля» .У 1936 р. отримав вчене звання професора.

Одночасно керував секцією спирту Всеукраїнського НДІ ферментативної і плодоовочевої промисловості. Наукові роботи присвятив вивченню впливу ензимів на збереження картоплі, антибіотичній дії мікроорганізмів.

Розробив методи отримання спирту із нових видів сировини (топінамбура, цикорію та ін.), описав теорію одержання біогазу з відходів спиртових заводів, але тоді ніхто ідеєю не зацікавився, оскільки природний газ був дешевим.

Автор першої російськомовної монографії (1902), присвяченої питанням техніко-хімічного контролю і організації винокуренної промисловості та інших друкованих праць.

Велику роль в становленні кафедри зіграли видатні вчені спеціалісти, які працювали на ній в довоєнний період. Це професор О.О. Кіров, доценти А.Л. Малченко, І.П. Вавілов, І.М. Ройтер, М.М. Христенко, А.Г. Забродський, М.М. Коробов, П.М.Мальцев .

Кіров Олександр Олексійович (1877-1942)  у 1903 році закінчив хімічний факультет Харківського технологічного інституту. В 1930-1941 рр. працював в КТІХП на кафедрі технології цукристих речовин. У 1915-1930 рр. працював професором у Донському політехнічному інституті, завідував кафедрою технології поживних речовин і викладав дисципліну „Технологія цукристих речовин і бродіння”.  Доктор хімічних наук, професор з 1902 р.

  О.О.Кіров обіймав посаду професора і завідувача кафедри технології поживних речовин у Донському політехнічному інституті, а в 1930 він перейшов до створеного інституту цукрового виробництва, де очолив роботу в науково-дослідному секторі з спирту, проводив досліди в галузі мікробіології спиртового виробництва.

З 1933 р. працював професором кафедри механічного обладнання та здійснював керівництво в галузі мікробіології у науково-дослідному секторі КТІХП.

Професором Кіровим О.О. видано підручник „Технологическая аппаратура спиртового производства” та „Аппараты для ректификации”. Всього ним було опубліковано понад 35 наукових праць.

У довоєнний період науково-дослідна робота кафедри охоплювала такі напрями, як «Розробка технології виробництва спирту із цикорію і цукрового буряка» (професор А.А. Фукс, доцент І.Г. Грицюк), «Удосконалення технології і техніки солодування» (професор О.О. Кіров, доцент І.П. Вавілов), «Пошук оптимальних умов зброджування меляси та зернокартопляних заторів у спиртовому виробництві» (професори О.О. Кіров, А.А. Фукс, А.Г. Забродський, доцент М.М. Христенко), «Дослідження процесів перегонки та ректифікації спирту» (професори О.О. Кіров, І.М. Ройтер, А.Г. Забродський).

З початком  Великої Вітчизняної війни частина співробітників кафедри (Й.Л. Сафріс, І.М. Ройтер, Л.Й. Ясінський, М.М. Христенко, Й.М. Куліновський) були призвані в діючу армію. І.Л. Сафріс і Л.Й. Ясінський загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, О.О. Кіров, В.І. Лановий, І.Г. Теплицький залишилися в окупованому Києві. А.А. Фукс, І.Г. Грицюк, А.Г. Забродський, І.П. Вавілов, П.М. Мальцев, М.М. Коробов були евакуйовані у східні райони країни, де працювали на інженерних посадах в спиртовій і пивоварній промисловості.

У післявоєнний період наукова діяльність кафедри значно розширилась. Основними напрямами наукових досліджень були «Наукове обґрунтування і розробка технології барвних солодів і меланоїдинового концентрату» (професор П.М. Мальцев, доценти П.В. Колотуша, Є.І. Велика, В.М. Швець та інші), «Удосконалення способів приготування пивного сусла» (професор П.М. Мальцев, доценти М.В. Зазірна, Є.І. Велика, А.Є. Мелетьєв, Т.І. Семенова, О.М. Проценко, Г.Г. Дроздова та ін.), «Інтенсифікація бродіння і доброджування пива» (доценти М.В. Зазірна, А.Є. Мелетьєв), «Біологічна та технологічна характеристика пивоварних ячменів» (професор П.М. Мальцев, доценти В.К. Томашевич, Н.О. Ємельянова, Л.М. Рябченюк, асистент Л.К. Скрипченко), «Інтенсифікація технології солоду і створення високоефективних автоматизованих агрегатів великої одиничної потужності» (професор В.А. Домарецький, доценти П.В. Колотуша, Н.О. Ємельянова, Н.Я. Гречко та ін.), «Дослідження ректифікації спирту і розробка високоефективної апаратури» (професори П.С. Циганков, П.Л. Шиян, доценти Б.Д. Метюшев, В.Х. Суходол та ін.), «Інтенсифікація та оптимізація технологічних процесів підготовки і зброджування сировини у спиртовому виробництві» (професори В.О. Маринченко, В.М. Швець, доценти В.Х. Суходол, А.М. Куц, Г.Г. Дроздова та ін.).

У подальшому, зі збільшенням контингенту студентів, зріс обсяг педагогічної роботи кафедри і відповідно штат педагогічних працівників. На кафедрі відновився набір в аспірантуру. Педагогічний персонал поповнили доценти Б.Д. Метюшов, М.В. Зазірна, Є.І. Велика, В.К. Томашевич, В.Х. Суходол, В.О. Маринченко Пізніше штат кафедри збільшився за рахунок випускників КТІХПу, які навчались в аспірантурі і захищали в різні роки дисертації на ступінь кандидата наук. Це – В.М. Швець, Н.О. Ємельянова, П.В. Колотуша, А.Є Мелетьєв, О.М. Проценко, Н.Я. Гречко, А.М. Куц, П.Л. Шиян, П.І. Меняйло, Г.Г. Дроздова та ін.

Після визволення Києва від німецько-фашистських окупантів кафедра в складі інституту відновила свою роботу. З цього часу і по 1972 рік  кафедру очолював професор, доктор технічних наук, заслужений діяч освіти України Петро Михайлович Мальцев - засновник наукової школи з розроблення теоретичних біо- та фізико-хімічних основ і прикладних високоефективних технологій виробництва солоду і пива.

У 1938 р. захистив кандидатську дисертацію. Назва дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук:  «Роль коллоидов в пивоварении».

В 1951 р. захистив докторську дисертацію у Московському технологічному інституті харчової промисловості на тему : «Технологія і обладнання пивоварного виробництва». Рішенням ВАК від 9 червня 1951 року йому надано науковий ступінь доктора технічних наук і затверджено наукове звання професора.

Завідував кафедрою бродильних виробництв КТІХП у 1944-1973 рр.

Автор 61 друкованої праці, у тому числі двох підручників для вузів.

Заслужений діяч освіти УРСР

Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» Ним із співробітниками написані основні підручники з цих технологій, а під його керівництвом захищено понад 20 кандидатських дисертацій.

Значний внесок у практику підготовки хмелю до використання в пивоварінні зробили у своїх кандидатських дисертаціях і подальшій роботі,- учень П.М.Мальцева співробітник Інституту сільського господарства Полісся (ІСГП)   м. Житомир І. Г. Рейтман та співробітник Харківського інституту пива і напоїв З. М. Аксьонова в удосконаленні практичної технології оброблення хмелю при приготуванні сусла і пива. На кафедрі в цей період працювали на педагогічній роботі доценти О.І. Олейнікова, М.М. Коробов, М.М. Христенко, І.М. Ройтер, асистенти Й.М. Куліковський, І.Г. Грицюк.

З 1973 до 1978 року кафедру очолював доктор технічних наук, професор Циганков П.С. – відомий вчений в галузі процесів і апаратів, видатний фахівець в галузі ректифікації спирту. Закінчив Ленінградський технологнічний інститут харчової промисловості в 1949 р. з відзнакою. У 1955 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: « Исследование процесса перегонки паточной бражки на насадочных  колоннах» після чого працював на кафедрі спеціального обладнання КТІХП.

У 1965р. - захистив докторську дисертацію на тему: «Исследование процесса перегонки и ректификации этилового спирта на насадочных  колоннах». Завідував кафедрою технології бродильних виробництв КТІХП у 1973-1978 рр., був проректором з наукової роботи КТІХП у 1966 - 1973 рр., професор кафедри процесів і апаратів харчових виробництв у 1978-2002 рр.

У 1998 р. Циганков П.С. став Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (в співавторстві) за цикл робіт з наукового обгрунтування, розроблення та впровадження енергоресурсозберігаючої технології та апаратури для ректифікації спирту,

За розробку оригінальної схеми ректифікації спирту йому присуджена премія ЦК профспілок працівників харчової промисловості і Мінхарчопрому СРСР.

За розробку раціонального використання виробничих відходів спиртової промисловості - присуджена І республіканська премія. Винахідницька діяльність відзначена грамотою Республіканського комітету профспілки та МінВУЗу УРСР, а також присвоєнням почесного звання "Заслужений винахідник України".

. Наукова робота по розгонці головної фракції спирту демонструвалась на виставці    МінВУЗу УРСР "Вузи і виробнича програма".

У 1998 р. Циганков П.С. став Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (в співавторстві) за цикл робіт з наукового обґрунтування, розроблення та впровадження енергоресурсозберігаючої технології та апаратури для ректифікації спирту.

Під керівництвом П.С.Циганкова організовано випуск на Україні брагоректифікаційного обладнання для спиртової промисловості.

Автор 170 наукових праць, у тому числі 40 авторських свідоцтв на винаходи. Він автор декількох оригінальних монографій та навчальних посібників, співавтор 2-х підручників.

Професор Циганков П.С. підготував 15 кандидатів наук і одного доктора технічних наук.

Понад 25 років (1979-2005 р.р.) кафедру очолював професор, доктор технічних наук і академік Української інженерної академії, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998 р.), заслужений працівник освіти України Віталій Афанасійович Домарецький. Заслужений працівник народної освіти, дійсний член (академік) Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем, Міжнародної академії інженерних наук та УНАН екологічних технологій, голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій (1990-2005 pp. ), член учених рад багатьох навчальних та науково-дослідних закладів.

У 1955 р. з відзнакою закінчив механічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості за спеціальністю інженер-механік харчової промисловості.

З 1962 р. працював у інституті (згодом університеті), де пройшов усі сходинки від аспіранта до завідувача кафедри (1979 p.).

У 1979 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Визначення оптимальної температури бражки перед подачею у бражну колону» КТІХП, м. Київ

У 1979 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Дослідження процесів виробництва пивоварного солоду з метою їх інтенсифікації і створення ефективних апаратів», КТІХП, м. Київ.

Нагороджений медалями та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України «За вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, підготовку висококваліфікованих кадрів» (2000 р); Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом і особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, плідну навчально-педагогічну діяльність і високий професіоналізм» 2011р.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора В. А. Домарецького удосконалено технологію ячмінного солоду шляхом суміщення процесів замочування, солодорощення, сушіння і термооброблення в одному апараті великої потужності (А. Т. Соколовський, О. М. Кашурін). Вперше в Радянському Союзі розроблено і впроваджено на пивзаводі «Оболонь» солодосушарку безперервної дії карусельного типу (О. М. Вилегжанін, С. О. Удодов). Новітнє обладнання забезпечує високу якість солоду та економію енергії.

З 2005 р. кафедру очолює професор, доктор технічних наук Шиян Петро Леонідович. Після закінчення навчання в Київському технологічному інституті харчової промисловості (нині НУХТ) з 1969 по 1971 р.р. працював старшим інженером Київського науково-дослідного інституту мікробіології академії наук України, служив в лавах Радянської армії. З 1972 р. по теперішній час працює в Національному університеті харчових технологій, пройшовши шлях від асистента кафедри до професора, завідувача кафедри. З 2001 року – декан факультету технології бродильних та хлібопекарних виробництв НУХТ, з 2012 року – декан факультету бродильних, консервних і цукрових виробництв.

В 1976 році захистив дисертацію на науковий ступінь кандидата технічних наук. Сім років працював професором в Алжирському національному інституті легкої промисловості, викладав курс лекцій з процесів і апаратів харчової хімії французькою мовою.

В 1993 році захистив дисертацію на науковий ступінь доктора технічних наук.

У 1997 р. отримав вчене звання професора по кафедрі біотехнології продуктів бродіння, екстрактів та напоїв.

Проф.  Шиян П.Л. є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (1998 р.), Заслужений винахідник України (1995 р.), переможець Всеукраїнського конкурсу «Винахідник року» (1993 р.). Відзначений  Подякою Голови Київської міської державної адміністрації (2000 р.), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2004, 2007 р.р.); Почесною грамотою Кабінету міністрів України (2005 р.), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2007 р.), Почесною грамотою Київської міської державної адміністрації (2008 р.), Почесною грамотою Комітету з науки і освіти Верховної Ради України (2011р.)

Шиян П.Л. є автором і співавтором понад 150 наукових праць, 98 патентів на винаходи, більше 30 науково-методичних розробок, співавтор 3 підручників. Підготував 5 кандидатів наук.

Член експертної ради з технічних наук ВАК України, голова спеціалізованої вченої ради № 26.058.04 із захисту кандидатських і докторських дисертацій, член спеціалізованої вченої ради Національного інституту винограду і вина “Магарач”.

Член трьох редакційних колегій журналів «Наукові праці НУХТ», «Напої. Технології та Інновації» та «ВиноГрад», експерт ДАК МОНМСУ, член науково-методичної комісії з вищої освіти МОНМСУ за напрямом «Харчові технології та інженерія».

Нині на кафедрі працюють професори, доктори технічних наук Маринченко В.О., Прибильський В.Л., професор НУХТ, кандидат технічних наук Кошова В.М., доценти, кандидати технічних наук Куц А.М., Карпутіна М.В., Романова З.М., Білько М.В., Мудрак Т.О., Хіврич Б.І., Бойко П.М., Бондар М.В., Булій Ю.В., Бабич І.М., Мукоїд Р.М.,  асистенти, к.т.н. Роздобудько Б.В. ,к.т.н. Боярчук Я. А.,  Циганкова О.В.

Проф. Маринченко В.О. – член-кореспондент УАТН. Професори Маринченко В.О., Прибильський В.Л. – члени спеціалізованих вчених рад по захисту докторських і кандидатських дисертацій. Доц. Куц А.М. – експерт ДАК МОНМСУ за напрямом «Харчові технології та інженерія», член оргкомітет по проведенню Всеукраїнської олімпіади з напряму «Харчові технології та інженерія», член науково-методичної ради університету. Проф. Прибильський В.Л. – член технічної ради “Укрпиво”, член галузевої дегустаційної комісії АТ “Укрпиво”. Доц. Карпутіна М.В. – вчений секретар спеціалізованої вченої ради № 26.058.04 із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Доц. Гречко Н.Я. – член ради Корпорації «Укрвинпром».

Зараз на кафедрі функціонують чотири наукових школи. Їх керівниками є доктори технічних наук, професори П.Л. Шиян, В.О. Маринченко,  В.Л. Прибильський та доцент Білько М.В.

У червні  2011 року назву кафедри змінено і нині її назва – біотехнології продуктів бродіння і виноробства.

Кафедра готує інженерів-технологів бродильних виробництв з 1931 року. За роки свого існування кафедрою підготовлено понад 6000 інженерів-технологів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів бродильних виробництв, у тому числі для зарубіжних країн (Російської Федерації, Республіки Молдова, Туркменістану, Китаю, Куби, Монголії, Угорщини, Бурунді та ін.).  Випускники кафедри займають понад 70 % керівних посад на підприємствах бродильної промисловості України та країн СНД.

Постійно удосконалювались зміст і форми організації навчально-виховного процесу, спрямованого на підготовку майбутніх фахівців. Враховуючи, що в минулому кафедра завжди була провідною в межах СРСР (базовою по написанню підручників, навчальних посібників, іншої науково-методичної літератури), Міністерство освіти СРСР дозволяло їй здійснювати підготовку інженерів-технологів із спеціальності “Технологія бродильних виробництв” за індивідуальним навчальним планом.

У 1992 році кафедра розпочала підготовку фахівців із спеціалізації «Технологія виноробства» і в 1997 році відбувся перший випуск інженерів-технологів-виноробів.

У зв’язку з переходом України на ступеневу підготовку фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів кафедра провела необхідну роботу по розробці відповідних нормативних документів для забезпечення навчального процесу та державної атестації. Розроблені та затверджені освітньо-кваліфікаційні характеристики і освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Ці нормативні документи є основними складовими державних стандартів освіти. Спеціальність «Технології продуктів бродіння і виноробства» атестована за ІV рівнем акредитації. З 1995 року кафедра є випусковою по підготовці фахівців за багатоступеневою системою бакалавр-спеціаліст-магістр за напрямом підготовки «Харчові технології та інженерія»  і спеціальністю «Технологія продуктів бродіння і виноробства». У 1998 році відбувся перший випуск бакалаврів з харчових технологій та інженерії, а в 1999 році – спеціалістів і магістрів із спеціальності «Технології продуктів бродіння і виноробства».

Кафедра також бере участь у підготовці фахівців з напрямів підготовки «Фінанси і кредит», “Інженерна механіка» та ін.

Навчальний процес на випусковій кафедрі біотехнології продуктів бродіння і виноробства ведуть 20 викладачів, у т.ч. 3 професора, доктора технічних наук, 1 професор НУХТ, кандидат технічних наук, 13 доцентів, кандидатів технічних наук, 2 асистенти, у т.ч. один кандидат наук. Всі викладачі мають базову освіту або пройшли науково-педагогічне стажування з відповідної дисципліни.

Навчально-допоміжний персонал складається із завідувача лабораторією Бондаренко Л.В. та 2-х старших лаборантів. Всі вони мають вищу освіту.

ДИСЦИПЛІНИ,

що викладаються кафедрою біотехнології продуктів бродіння і виноробства

 у 2017-2018 навчальному році

Освітній ступінь бакалавр

  1. Основи кріогенних і сушильних технологій

  2. Науково-практичні основи бродильних виробництв   

  3. Технології харчових виробництв: модуль «Технологія бродильних виробництв»

  4. Технології харчових виробництв

  5. Технологія лікеро-горілчаних напоїв  

  6. Контроль якості та безпечності продукції галузі  

  7. Технологія спирту   

  8. Технологія солоду, пива і безалкогольних напоїв   

  9. Технологія вина  

  10. Моніторинг виробничих процесів виробництва продуктів бродіння і виноробства   

  11. Проектування підприємств бродильної промисловості з основами САПР   

  12. Хімія і біохімія вина  

  13. Моделювання та створення інноваційних продуктів харчової промисловості  

  14. Технологія екстрактів і напоїв  

  15. Загальні технології харчової промисловості   ( в т.ч. англійською мовою)

  16. Загальні технології харчових виробництв ( в т.ч. англійською мовою)

  17. Загальні харчові технології

  18. Виноградарство та технологія виноробства ( в т.ч. англійською мовою)

  19. Барна справа та організація роботи сомельє ( в т.ч. англійською мовою)

  20. Технологічна практика

  21. Переддипломна практика

  22. Керівництво курсовими роботами і проектами

  23. Керівництво дипломними проектами і роботами

Освітній ступінь магістр

  1. Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства   

  2. Оптимізація технологічних процесів продуктів бродіння і виноробства  

  3. Перспективні технологічні процеси в бродильній промисловості  

  4. Логістичні системи і моніторинг виробництва продуктів бродіння і виноробства  

  5. Безвідходні технології продуктів бродіння і виноробства  

  6. Біотехнологічні процеси у технології продуктів бродіння і виноробства  

  7. Дослідницький практикум за вибором

  8. Інтелектуальна власність

  9. Переддипломна практика

  10. Керівництво курсовими роботами і проектами

  11. Керівництво магістерською роботою

Освітній ступінь доктор філософії

  1. Фаховий семінар

  2. Методи наукових досліджень та планування експерименту

  3. Сучасні наукові аспекти технологій харчових виробництв

  4. Актуальні проблеми харчових технологій

  5. Інтенсифікація технологічних процесів харчових виробництв

  6. Інноватика та інтелектуальна власність

  7. Керівництво аспірантами та підготовкою дисертаційних робіт

Кафедра здійснює підготовку фахівців у галузі знань 18 «Виробництво та технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології» за спеціалізацією «Технології  продуктів бродіння і виноробства»  за освітніми ступенями бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук.